Міністерство культури України та Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими звертають увагу на необхідність дотримання етичних норм і вимог безпеки під час висвітлення заходів, пов’язаних із поверненням захисників та захисниць України з полону.
Чому це важливо?
Публікація фото, відео чи іншої особистої інформації про звільнених може порушити їхнє право на приватність та створити ризики для військовополонених, які ще перебувають у полоні, а також для їхніх родин.
Що варто знати?
Координаційний штаб розробив спеціальні рекомендації для звільнених з полону, їхніх родин та ЗМІ, у яких детально пояснюється, як безпечно поводитися з інформацією та уникати небажаних наслідків.
Ознайомитися з документом можна за посиланням: https://koordshtab.gov.ua/posts/rekomendatsiyi-zvilnenym-z-polonu-zakhysnykam-rodynam-ta-zmi
Давайте разом подбаємо про безпеку тих, хто захищає Україну.
Проводиться дослідження, спрямоване на визначення основних проблем і потреб ветеранів та ветеранок у сфері зайнятості.
Організатором опитування виступає ГО «Центр зайнятості Вільних людей» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір» в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії».
Мета дослідження — виявити реальні виклики, з якими стикаються ветерани після повернення до цивільного життя, та напрацювати практичні рішення для підвищення рівня їхньої економічної інтеграції.
Пройти опитування можна за посиланням: https://panel.anketa.in.ua/BewDTcIS
Результати дослідження допоможуть:
-
краще зрозуміти потреби ветеранської спільноти;
-
адаптувати програми підтримки до актуальних запитів;
-
сформувати рекомендації для державних органів, бізнесу та громадського сектору щодо ефективного сприяння зайнятості ветеранів.
Опитування є анонімним, а його підсумки будуть представлені представникам державного сектору, бізнесу, громадських організацій та ветеранської спільноти.
З метою консолідації зусиль щодо запобігання та протидії сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом (СНПК), а також підвищення рівня поінформованості населення, Апаратом Урядової уповноваженої з питань гендерної політики спільно з Офісом Генерального прокурора підготовлено вичерпну інформацію про наявні служби та сервіси підтримки постраждалих осіб у розрізі кожного регіону, зокрема й Харківської області.
У наданому переліку зібрані контакти державних, міжнародних та громадських організацій, куди можна звернутися за фаховою допомогою, консультацією чи підтримкою.
Ознайомитися з інформацією про служби та сервіси підтримки в Харківській області можна за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1QwBwWb3aAdfZj7LgDOCi78hh9Q6MgMXo/view?usp=sharing.
Бережіть себе та своїх близьких. Ви не самотні — поряд є ті, хто готовий допомогти.
Під час розмови з особою з інвалідністю звертайтеся безпосередньо до нього, а не до супроводжуючого, які присутні при розмові.
Якщо ви знайомитеся з особою з інвалідністю, цілком природно потиснути йому руку: навіть тому, кому важко рухати рукою або хто користується протезом.
Коли ви зустрічаєтеся з людиною, яка бачить погано або не бачить зовсім, обов’язково називайте себе.
Якщо ви пропонуєте допомогу, чекайте, поки її приймуть, а потім запитайте, що та як робити.
Розмовляючи з людиною, яка має труднощі у спілкуванні, слухайте її уважно. Будьте терплячі, чекайте, коли людина сама закінчить фразу. Не поправляйте її, не закінчуйте думки замість неї. Ніколи не вдавайте, що ви розумієте, якщо насправді це не так. Повторіть, що саме ви зрозуміли, це допоможе людині зорієнтуватися, а вам - зрозуміти її.
Коли ви розмовляєте з людиною, котра користується інвалідним візком або милицями, розташуйтеся так, щоб ваші очі були на одному рівні, тоді вам буде легше розмовляти.
Щоб привернути увагу людини, яка погано чує, помахайте їй рукою або поплескайте по плечу. Дивіться їй прямо в очі і говоріть чітко. Пам’ятайте, що не всі люди, які погано чують, можуть читати по губах.
Правила поводження з людьми з вадами слуху
Існує кілька типів і ступенів глухоти. Відповідно, існує багато способів спілкування з людьми, які погано чують. Якщо ви не знаєте, якому віддати перевагу, запитайте у них. Деякі люди можуть чути. Але сприймають окремі звуки неправильно. У цьому випадку говоріть голосно і чітко. Деколи знадобиться лише знизити висоту голосу, тому що людина втратила здатність сприймати високі частоти.
Розмовляючи з людиною, в якої поганий слух, дивіться прямо на неї. Не ставайте так, щоб обличчя опинялося в тіні, не загороджуйте його руками. Ваш співрозмовник повинен мати можливість стежити за губами та виразом вашого обличчя.
Щоб привернути увагу людини, яка погано чує, назвіть її на ім’я. Якщо відповіді немає, можна злегка торкнутися людини або ж помахати рукою.
Говоріть виразно і рівно. Не потрібно надмірно підкреслювати щось. Кричати, особливо у вухо, теж не варто.
Якщо вас просять повторити щось, спробуйте перефразувати свою пропозицію. Використовуйте жести.
Переконайтеся, що вас зрозуміли. Не соромтеся запитати, чи зрозумів вас співрозмовник.
При труднощах в усному спілкуванні запитайте, чи не буде простіше листуватися.
Не всі люди, які погано чують, можуть читати по губах. Вам найкраще запитати про це при першій зустрічі. Якщо ваш співрозмовник володіє цією навичкою, потрібно дотримуватися кількох важливих правил:
а) пам’ятайте, що тільки три з десяти слів добре прочитуються;
б) потрібно дивитися в обличчя співрозмовнику, говорити виразно і повільно, використовувати прості фрази, уникати несуттєвих слів;
в)якщо ви хочете пояснити або підкреслити зміст сказаного, потрібно використовувати вираз обличчя, жести, рухи тіла.
Правила поводження з людьми з порушенням психіки
Психічні порушення - не те саме, що проблеми в розвитку. Люди з психічними проблемами переживають емоційні розлади, що ускладнюють їхнє життя. У них свій особливий і мінливий погляд на світ.
Поводьтеся з людьми, які мають психічні порушення, як з особистостями. Не можна робити передчасних висновків на підставі досвіду спілкування з іншими людьми, котрі мають таку ж форму інвалідності.
Не слід думати, що люди з психічним порушенням більше, ніж інші, схильні до насильства. Це міф. Якщо ви доброзичливі, вони будуть почуватися спокійно.
Неправда, що люди з психічним порушенням мають проблеми з розумінням, або рівень інтелекту в них нижчий, ніж у більшості людей.
Якщо людина, котра має психічні порушення, засмучена, запитайте її спокійно, що ви можете зробити, щоб допомогти їй.
Не розмовляйте різко з людиною, яка має психічні порушення, навіть якщо у вас є для цього підстави.
Правила поводження з людьми в яких є труднощі в мові
Не ігноруйте людей, яким важко говорити.
Не перебивайте і не виправляйте людину, в котрої є труднощі в мові.
Починайте говорити тільки тоді, коли переконаєтеся, що ваш співрозмовник закінчив свою думку.
Не намагайтеся прискорити розмову. Будьте готові до того, що розмова з людиною, яка має проблеми з мовою, займе у вас більше часу. Якщо ви поспішаєте, краще перепитайте і домовтеся про спілкування в інший час.
Дивіться в обличчя співрозмовнику, підтримуйте візуальний контакт. Віддайте цій бесіді всю вашу увагу.
Не думайте, що утруднення в мові - показник низького рівня інтелекту людини.
Намагайтеся ставити запитання, які вимагають коротких відповідей або кивка головою.
Не вдавайте, що зрозуміти, якщо чогось не дочули. Не соромтеся перепитати. Якщо вам знову не вдалося зрозуміти, попросіть вимовити слово у більш повільному темпі, можливо, по буквах.
При проблемах у спілкуванні запитайте, чи не хоче ваш співрозмовник використовувати інший спосіб – написати, надрукувати.
Правила поводження з людьми з поганим зором і з незрячими
Порушення зору має багато ступенів. Повністю незрячих людей усього близько 10%, інші мають залишковий зір, можуть розрізняти світло і тінь, іноді колір, обриси предметів. Все це треба з’ясувати і враховувати при спілкуванні.
Пропонуючи свою допомогу, спрямовуйте людину, не стискайте її руку, йдіть так, як ви зазвичай ходите. Не треба хапати сліпу людину і тягнути за собою.
Говоріть звичним для вас голосом.
Не забувайте називати себе. Якщо ви хочете потиснути руку, скажіть про це.
Коли ви пропонуєте незрячій людині сісти, не садіть її, а направте руку на спинку стільця або підлокітник. Не водіть рукою незрячого по поверхні предмета, а дайте йому можливість самому вільно до нього доторкнутися. Якщо вас попросити допомогти взяти якийсь предмет, не слід брати рукою сліпого цей предмет.
Не змушуйте вашого співрозмовника говорити в порожнечу: якщо ви переміщуєтеся, попередьте його про це.
Якщо ви помітили, що незряча людина збилася з маршруту, не керуйте її рухом на відстані, а підійдіть і допоможіть вибратися на потрібний шлях.
Щороку 12 червня світ говорить про проблему дитячої праці. Але говорити — недостатньо. Важливо знати чіткі правила: де проходить межа між корисним трудовим досвідом і експлуатацією, які гарантії забезпечує держава та якою є відповідальність бізнесу.
З нагоди Всесвітнього дня боротьби з дитячою працею Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці ініціювало низку роз’яснювальних заходів. Усе найважливіше про працевлаштування неповнолітніх, трудові гарантії та вимоги законодавства — не в довгих текстах, а в наочній інфографіці.
Європейський день боротьби з торгівлею людьми започаткований 18 жовтня 2007 року Європейським Парламентом як день консолідації діяльності з підвищення рівня обізнаності щодо феномену торгівлі людьми та небайдужості громадськості до цього явища.
Торгівля людьми є глобальним злочинним бізнесом, сучасною формою рабства, що грубо порушує права людини. Ця діяльність є найшвидше зростаючою кримінальною діяльністю у світі. За оцінками Міжнародного центру із запобігання злочинності ООН, щорічний грошовий обсяг за даний транснаціональний злочин становить 30 мільярдів доларів на рік, що робить його другим за величиною після торгівлі наркотиками.
Україна була серед перших країн у Європі, яка у 1998 році встановила кримінальну відповідальність за торгівлю людьми. У Кримінальному кодексі України покарання за торгівлю людьми передбачено статтею 149, яка визначає ці злочинні дії як вербування, переміщення, переховування, передачу або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану особи.
Існує чимало різноманітних видів експлуатації: усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях, використання в порнобізнесі, використання у військових конфліктах, залучення до злочинної діяльності, трансплантація чи насильницьке донорство, примус до заняття проституцією, рабство і ситуації, подібні до рабства, примусова праця, залучення в боргову кабалу.
За оціночними даними Представництва МОМ в Україні за час незалежності 230 тис. українців постраждали торгівлі людьми. Українці потрапляють в тенета цього злочину не лише в Україні, але й у Росії, Польщі, інших країнах Європи, Туреччині, США, країнах Центральної Азії та Близького Сходу.
Держава вживає заходів з попередження торгівлі людьми та боротьби з нею, притягнення до відповідальності злочинців та надання допомоги постраждалим.
Та попри все, проблема торгівлі людьми не може бути розв’язана на рівні однієї країни: нові виклики та загрози вимагають консолідації - як зусиль інституцій на державному рівні та міжнародної спільноти, так і зусиль кожного з нас. Та для того щоб протидіяти цьому явищу необхідно чітко розуміти його основні елементи.
Метою торгівлі людьми є експлуатація. Які ж форми експлуатації існують?
Сексуальна експлуатація – це один з видів експлуатації праці людини, зокрема в галузі проституції (здійснення природних статевих актів, задоволення статевої пристрасті неприродним способом, вчинення будь-яких інших дій сексуального характеру з метою отримання доходів, а не на основі приязні чи особистої симпатії) чи в суміжних з нею сферах. Використання в порнобізнесі – це фактичне використання людини для створення предметів порнографічного характеру, незалежно від її ролі в даному процесі.
Що ж до України то в останні роки збільшується кількість випадків експлуатації з метою трудової експлуатації. У випадку експлуатації праці кінцевою метою торгівлі людьми є саме примусова праця. Про те, що праця є примусовою, може свідчити:
- використання людини, яка працює через погрозу застування насильства;
- невиплата винагороди за раніше виконану роботу;
- погроза видачі працівника-нелегала органам влади;
- обмеження свободи пересування;
- неповернення невідібраного паспорту або інші обставини.
Поміж іншим, до трудової експлуатації на практиці відносять примусове одруження та примусове залучення особи до жебрацтва, особливо дітей. Найпоширенішими злочинами щодо неповнолітніх українців є експлуатація в дитячій порностудії, схиляння до проституції, дитяча праця у сфері послуг та жебрацтво. Діти в силу свого віку є найменш захищеною та вразливою категорією громадян. За статистикою, в Україні 30% дівчат і 10% хлопців до 14 років ставали жертвами насилля. Торгівля дітьми відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, який є одним з найбільш прихованих та складних для розслідування злочинів проти волі, честі та гідності особи.
Експлуатація охоплює широке коло ситуацій, пов’язаних з торгівлею людьми і стосується як дітей, так і дорослих, працю яких можуть використовувати на будівництвах, у сільському господарстві, в приватних господарствах чи на тяжких низькооплачуваних роботах.
Інший напрям боротьби з торгівлею людьми спрямовує зусилля на протидію такому явищу як втягнення у злочинну діяльність. Втягнення у злочинну діяльність – це дії, пов’язані з безпосереднім психічним чи фізичним впливом на особу та вчиненні з метою викликати у неї прагнення взяти участь в одному з кількох злочинів. При цьому можуть використовуватись різноманітні способи впливу.
Залучення в боргову кабалу – фактичне поставлення особи в стан повної матеріальної залежності іншої особи. Експлуатація такої особи триває до тих пір, поки вона не відпрацює свій «борг» (у більшості випадків – ціну, яку за неї було сплачено та витрати пов’язані з її утриманням). Часто такі борги є сфабрикованими, до яких зараховуються суми грошей, витрачених на проживання, харчування та продовження терміну перебування на території іноземної країни за підробленими візами. Таким чином, людина опиняється в запланованій борговій залежності, яка постійно зростає. До неї додаються надумані штрафи (наприклад в сексуальній експлуатації: спізнення до клієнта чи від нього, відмова вживати з клієнтом алкогольні напої та інше).
Усиновлення чи удочеріння в комерційних цілях – це оформлення спеціальним юридичним документом встановлення батьківської опіки над дітьми, позбавленими батьківського піклування, з метою подальшого їх використання для отримання доходів (у жебракуванні, занятті азартними іграми чи для подальшого укладення щодо них угод пов’язаних з фактичною передачею права власності). Про недопущення отримання комерційної вигоди із усиновлення та здійснення посередництва вказують міжнародно-правові документи. Так, відповідно до ст. 32 Конвенції про захист дітей та співробітництво в галузі міждержавного усиновлення ніхто не повинен одержувати невиправдану фінансову чи іншу вигоду від діяльності, що стосується міждержавного усиновлення. Тільки витрати та видатки, включаючи розумні професійні гонорари особам, які приймають участь в процесі усиновлення, можуть встановлюватись або виплачуватись. Керівники, адміністратори і службовці органів, що приймають участь в процесі усиновлення, не одержують винагородження за надані послуги, яке є безпідставно високим.
Використання у збройних конфліктах - використання особи для виконання нею бойових завдань, пов’язаних з поваленням державної влади або порушенням суверенітету і територіальної цілісності інших держав тощо. Збройні конфлікти стають каталізаторами збільшення фактів торгівлі людьми, що обумовлюється багатьма факторами. Серед них – складна криміногенна обстановка в зоні конфлікту, послаблення державних інститутів, дисфункція правоохоронних органів у зоні збройних конфліктів, складність правового статусу непідконтрольних територій, зміна гендерного балансу на окремих територіях та інші.
В умовах збройних конфліктів найбільш розповсюдженими формами торгівлі людьми з метою подальшою експлуатації стають:
- вербування, переміщення, передача, переховування або одержання осіб чоловічої статі з метою поповнення лав особового складу збройних сил сторін, що беруть участь у конфлікті;
- використання примусової праці і рабства для задоволення потреб озброєних груп;
- сексуальна експлуатація (військова проституція, насильницька вагітність);
- втягнення у злочинну діяльність;
- вилучення органів.
Крім того, під час збройного конфлікту факти торгівлі людьми найчастіше супроводжуються вчиненням інших тяжких протиправних дій, як-то сексуальне насильство, катування тощо, або погроза застосування таких дій.
Статистичні дані за 2018 рік наступні:
Кількість осіб, яким встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми становить 141 особа (станом на 12/08/2018 згідно статистики Міністерства соціальної політики України).
Кількість осіб, які потерпіли від злочинів, передбачених ст. 149 КК України становить 179 осіб (станом на 31/08/2018 згідно статистики Генеральної прокуратури України).
Попри статистику оцінити реальні масштаби торгівлі людьми в Україні важко, ураховуючи доволі високий рівень приховування цих злочинів.
Таким чином, виявлення і розслідування злочинів про торгівлю людьми та ідентифікація ймовірно постраждалих від торгівлі людьми вимагає глибоких знань та свідомого ставлення кожного громадянина України до протидії торгівлі людьми.
У межах реалізації державної програми «Рекреація дітей та членів родин ветеранів України» громадські організації організовують табори та дитячі кемпи для родин ветеранів на території України.
Зокрема, ГО «Клуб рибалок України» (м. Миргород) проводить 10 заїздів по 5 днів для ветеранів та ветеранок разом із їхніми родинами (дружини/чоловіки та діти).
Що передбачено програмою?
-
Риболовля та відпочинок на природі.
-
Розмови біля води у дружньому колі.
-
Безпечний простір для дітей.
-
Час для дорослих, щоб відновити сили та «заземлитися».
Реєстрація
Участь можлива лише після реєстрації за посиланням: https://www.facebook.com/share/p/1BdCwFiZWR/
Важливо
Для формування списків учасників від Чугуївської міської територіальної громади про реєстрацію необхідно обов'язково інформувати Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради: по телефону 068-07322-69 або на електронну пошту Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..
Зараз все частіше постає питання про рівність між чоловіком та жінкою. Думки різних людей часом абсолютно протилежні: від того, що повинна бути абсолютна рівність, до того що такої рівності взагалі бути не може. Де ж знайти істину?
Ролі, які жінки і чоловіки грають у суспільстві, лише в дуже невеликій мірі визначені біологічно, і значною – соціально. Вони постійно змінюються. Хоча, обумовлені культурою або релігією, ці ролі різняться, залежно від географічного знаходження та від тимчасових змін.
Хоча сучасна демократія скасувала середньовічну суспільну ієрархічну систему та привілеї, пов’язані з суспільним становищем та статевою належністю, й проголосила принцип рівності усіх перед законом, стереотипи масової свiдомостi i досi розглядають жiнку як слабку у порiвняннi з чоловiком iстоту, яка є другорядною в суспiльному, полiтичному та економiчному життi, чоловiча iдеологiя є породженням тоталiтарної системи, але виховання спроможне змiнити гендерну ментальнiсть.
Основною проблемою становлення гендерної рiвностi є формальнiсть прав жiнок. Реальна ситуацiя в цiлому є прямо протилежною правовим нормам. На шляху до встановлення гендерної рiвностi у нашому суспiльствi стоять наступнi чинники:
- Кризова економiчна ситуацiя (i особливо безробiття, яке нерiдко штовхає жiнок на заробiтчанство, що нерiдко призводить до продажу жiнок та подальшої сексуальної експлуатацiї).
- Слаборозвинуте громадянське суспiльство, у тому числi пасивнiсть жiночих органiзацiй та окремих жiнок у вiдстоюваннi своїх законних прав та свобод.
- Основними жiночими проблемами є домашнє насильство, проституцiя та торгiвля жiнками, наркоманiя, вiдсутнiсть послiдовної державної полiтики в цiй сферi. Особливої гостроти набула проблема сексуальних зазiхань, якi вважаються нормою у вiдносинах мiж керiвниками-чоловiками та пiдлеглими-жiнками.
Стереотипи є найбільш складною умовою в створенні принципіально нових відносин у соціумі і переході до якісно нової демократичної держави.
На індивідуальному рівні, як у жінок, так і у чоловіків виконання патріархальної гендерної ролі, що суперечить власним прагненням і бажанням особистості, відбивається на психічному й фізичному здоров’ї, на загальній задоволеності життям, роботою, родиною. Гендерна роль, що нав’язується патріархальними стереотипами чоловікові, надзвичайно важка. Бути “переможцем” завжди і в усьому, – небезпечно для здоров’я, зокрема, збільшує ризик виникнення серцевих захворювань.
На рівні міжособистісних відносин роль, що нав’язується чоловікові, роль сильного, стриманого у своїх емоціях, призводить до того, що він, як правило не може знайти взаєморозуміння з навколишніми і виглядає черствою людиною, а іноді, зрештою, таким і стає.
Нерівність жінки у родині (у тому разі, коли вона побудована на владі чоловіка й підпорядкованості чоловіка) спричиняє те, що заміжні жінки страждають значно більшим числом фізичних і психічних хвороб, ніж самотні жінки. Цей феномен виявляється й у такому явищі, як самогубство. Число самогубств вище серед заміжніх жінок і самотніх чоловіків, ніж серед самотніх жінок і одружених чоловіків.
При працевлаштуваннi у жiнок менше шансiв, нiж у чоловiкiв, отримати вакантне мiсце. Жінки стають небажаною робочою силою, оскільки працедавці не хочуть обтяжувати свої прибутки більшими, у порівнянні з чоловіками, витратами на забезпечення соціальних гарантій. У жiнок i досi менше шансiв нiж у чоловiкiв просунутися по кар’єрнiй щаблинi. Традицiйнi стереотипи масової свiдомостi суттєво обмежують можливостi кар’єрного росту для жiнок та негативно впливають на їх сiмейнi вiдносини як тiльки вони добиваються перших успiхiв. Нерідко, жінка, що досягла успіху, “карається оточенням”; замість визнання її заслуг вона одержує реакцію роздратування й заздрості з боку своїх колег і друзів. Модель жінки-бізнесвумен наділена сильним характером, працелюбністю, розумом, вольовими якостями, але обов’язково – у неї труднощі в сімейному та особистому житті, її діти обділені увагою і потерпають домашніх непорозумінь, і, звичайно, робиться натяк на нещасливе особистне життя. Все це наводить на думку, що жінка і кар’єра – речі несумісні. При цьому інколи жінка лідер подається як нормальне явище, але, втім – як окремий випадок.
Ми живемо в такому культурному середовиі, де проголошується, що чоловіки і жінки не схожі одне на одного, і повинні виконувати різні соціальні ролі. Ми звикли до думки, що чоловіки і жінки – це дві протилежності, поведінка яких в різних соціумах традиційно закріплена. Подібного роду ідеї настільки вкорінені в нашу свідомість, що вважаються істинними, що перешкоджає будь яким змінам. Але досягнення гендерної рівності не означає того, що жінки стануть такими самими як чоловіки.
Гендерна соціальна нерівність не завжди усвідомлюється індивідом, але його присутність у будь-яких сферах життя впливає негативно на індивідуальне соціальне самопочуття, на загальну задоволеність життям.
Проблема гендерної нерівності – це, насамперед, проблема нашого мислення. Реформація, в першу чергу, повинна відбутися на рівні суспільної свідомості, після чого можливе втілення практики в життя.
Чеська гуманітарна організація «Людина в біді» (Člověk v tísni) за фінансової підтримки уряду США повідомляє про продовження конкурсу з надання мікрогрантів у межах проєкту «ДОВІРА».
Хто може отримати грант?
- Ветерани та ветеранки війни, звільнені з військової служби після 24 лютого 2022 року (статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни);
- Члени сімей таких ветеранів (дружина/чоловік, діти віком від 18 років, батьки);
- Члени сімей загиблих (померлих) або зниклих безвісти Захисників та Захисниць (дружина/чоловік, діти віком від 18 років, батьки).
Розмір гранту: до 216 000 грн на розвиток або відновлення мікро- чи малого підприємства.
Важливі умови:
- Підприємницька діяльність має бути офіційно зареєстрована (ФОП або юридична особа).
- Бізнес ведеться на території Харківської області (за винятком громад, де тривають активні бойові дії – повний перелік на сайті проєкту).
- Усі заходи за бізнес-ідеєю мають бути реалізовані протягом 60 календарних днів.
- Від однієї родини приймається лише одна заявка.
На що можна витратити грант:
- відновлення активів,
- оренду приміщення (до 2 місяців),
- ремонт та облаштування,
- закупівлю обладнання/інструментів,
- сировину (не більше 30% суми гранту),
- маркетинг і рекламу (не більше 30%),
- навчання персоналу,
- юридичні та консалтингові послуги тощо.
Пріоритет при відборі матимуть:
- ветерани після 24.02.2022,
- члени сімей загиблих або зниклих безвісти,
- внутрішньо переміщені особи,
- підприємці з соціально спрямованим бізнесом.
- Дедлайн подання заявок – 14 червня 2026 року (включно).
Як податися?
Ознайомитися з рекомендаціями та завантажити форму фінансового плану за посиланням: https://ukraine.peopleinneed.net/ua/proiekt-dovira
Заповнити грантову заявку онлайн: https://www.activityinfo.org/c/c8c71jpmmxh4k3ni/9cdbc6
Контакти для запитань:
- гаряча лінія: 0 800 210 174
- Viber/Telegram/WhatsApp: 099 767 37 06 (понеділок-четвер 9:00–17:00, п’ятниця 9:00–16:00)
- електронна пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
- Владислава Олефір (старша фахівчиня програми): +38 097 447 61 74, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Проєкт «ДОВІРА» реалізується чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» за підтримки уряду Сполучених Штатів.
Участь у конкурсі безкоштовна.
Отримання гранту не гарантується, заявки проходять конкурсний відбір.
Шановні ветерани та військовослужбовці, які отримали поранення!
Запрошуємо вас узяти участь в обласних змаганнях «Ігри Воїнів Карпат» з адаптивного спорту.
Це чудова нагода перевірити себе, знайти побратимів, долучитися до спортивної ветеранської спільноти та обговорити можливості реабілітації через спорт.
Коли? 14 червня 2026 року.
Де? м. Берегове (Закарпатська область).
Для кого? Для військовослужбовців та ветеранів, які мають поранення внаслідок війни.
Дуже важливо: реєстрація триває лише ДО 12 ЧЕРВНЯ 2026 РОКУ (включно)! Час обмежений, тому не зволікайте.
Як зареєструватися?
Перейдіть за посиланням на платформу Fitofan: https://fitofan.com/ihryvoinivkarpat-2026
Що передбачено?
Харчування на місці під час заходу.
Проживання та дорога – за власний рахунок (організатори не компенсують).
Питання?
Телефонуйте: +380 98 794 70 16 (додаткова інформація).
Навіщо їхати?
Це не просто змагання – це можливість відчути підтримку, показати свою витривалість, надихнути інших і зробити крок до активної реабілітації.
